Словник
циркових термінів
А
Авізо ‒ в цирку місце, де вивішуються розклади про порядок і зміни виходу номерів в поданні, графіки репетицій і інші важливі для артистів оголошення.
Акробатика (від грец. Асrobateo - ходжу навшпиньках, лізу вгору) ‒ чільний жанр цирку, що складається з численних його різновидів (стрибкова, силова, пластична, кінна, вольтижна), ‒ в основі яких спеціальні вправи, різні за характером і ступеня складності, що демонструють фізичну досконалість людини, майстерність володіння тілом і високий розвиток мускулатури. В даний час в акробатичних номерах часто застосовується різноманітний реквізит (підкидні дошки, жердини, гойдалки, і т. п.)
Аллюр (франц. Allure - хода) ‒ різні види ходи коня: галоп, рись, інохідь, пробіжкою, пьяффе, кар'єр, реприза, крок.
Антипод (грец. Anti ‒ проти і рus - род.падеж, podos - нога) ‒ вид жонглювання, виконуваний артистом в лежачому положенні на спеціальному пристрої ‒ тринка з піднятими догори ногами, якими він підкидає і ловить різні предмети, балансує їх, крутить кроковими рухами і обертає в горизонтальному напрямку.
Антрім (франц. Entree ‒ вхід, вихід на сцену) ‒ розігрується клоунами буфонадна комічна сценка, з якої вони виходять на манеж, як з самостійним номером. Триває 10-15 хвилин, має зав'язку, кульмінацію і розв'язку. Зміст клоунського антре розкривається частіше дією (будь-яким основним трюком), ніж словом. Завершується антре, як правило, ударно смисловою і одночасно комічно несподіваною кінцівкою.
АП! (англ. up ‒ вгору) ‒ прийнята в цирку умовна команда, що подається одним з учасників номера до виконання або завершення трюку або іншої дії в тому числі і в разі небезпеки.
Апач (нім. Patsch ‒ ляпас, ляпас) ‒ хибний ляпас, що виконується клоунами, як ігровий прийом. Один з них непомітно для глядачів плескає в долоні, коли партнер завдає йому удар.
Апарат (лат. Apparatus ‒ обладнання, спорядження):
1) Спеціальні неординарні механічні конструкції, що включають в себе систему електролебідок і моторів. Ці конструкції підвішуються під куполом або встановлюються на манежі (за манежем) і призначаються для посилення видовищного ефекту виступів артистів. Досягається це за рахунок технічних особливостей апарату: обертових, що піднімаються, розгойдуються, спускаються і тому подібних конструкцій.
2) Поєднання декількох снарядів, використовуваних в одному номері. Наприклад, апарат повітряного польоту складається з містків, трапецій, штамбортів, ловіторків.
Аппортіровка (франц. Apporter ‒ приносити, привозити) ‒ різновид кінного дресирування, яку демонструють, зазвичай, одним конем, що виконує різні своєрідні сценки жартівливого характеру.
Арабески (франц. Arabesgue ‒ буквально ‒ арабська) ‒ пози в класичному танці). Положення тулуба, при якому вага тіла переноситься на одну ногу, а інша відводиться вперед або назад. Різної модифікації арабеск використовується в акробатиці, гімнастиці, еквілібристиці.
Арабські стрибки ‒ акробатичні стрибки, вперше показані в Європі в 40-х р. XIX ст. арабськими акробатами. Відрізняються своєрідною конфігурацією, високою динамічністю виконання.
Арена (лат. Букв. ‒ пісок) ‒ майданчик овальної форми, посипаний піском. В даний час в цирку називають круглий майданчик для виступу артистів.
Аркан ‒ мотузка з ковзаючою петлею на кінці. Ще називають ласо.
Арнір (франц. ‒ harnais ‒ кінська упряж, збруя) ‒ два шкіряні ремені прикріплені до крупа, якими притягують голову коня до грудей, що впливає на її хід в заданому ритмі і надає шиї красивий вигин.
Атлетика (від грецького athletikos ‒ властивий борцям, athletes ‒ борець) ‒ жанр циркового мистецтва, демонстрування фізичної сили людини в художньо-образній формі. У Стародавній Греції атлетика спочатку зводилася до участі борців-любителів в публічних іграх-змаганнях. З 5 ст. до н. е. вона починає перетворюватися в ремесло, борці ‒ в професіоналів. Атлетика стала професійною і в Стародавньому Римі. У 16-18 ст. виступи атлетів влаштовувалися при дворах королів, на площах і ярмарках.
Артисти ‒ еквілібристи на котушках в даний час додають баланс на цій дуже хиткій будові іншими жанрами, наприклад: жонглювання, акробатика.
Аттракціон (франц. ‒ attraction, буквально ‒ тяжіння) ‒ особливо цікавий і найбільш ефектний номер, який займає центральне положення в програмі і привертає увагу глядачів своїми ідейно-художніми якостями і високою артистичною майстерністю.
Б
Багет (франц. Baguette ‒ паличка) ‒ тонкий полуобруч в руках наїзниці, через який вона перестрибує, як через скакалку, стоячи на біговому коні.
Балаган (від перського Балахані ‒ верхня кімната, балкон):
1) Тимчасова дощата будова для театральних вистав.
2) Узагальнене найменування видовищ на народних гуляннях.
Баланс (франц., ваги) ‒ збереження рівноваги. Балансувати можна як своє тіло, так і різні предмети.
Балансир (франц. Balansier ‒ качати, врівноважувати) ‒ довга жердина в руках канатохідця, за допомогою якої він зберігає рівновагу на канаті.
Бамбук (від малайського bambu ‒ рід тропічної рослини) ‒ снаряд для повітряної гімнастики, який представляє собою металевий шест, довжиною 3-4 метра, що підвішується вертикально вниз, на якому вправи виконуються двома гімнастами.
Банолло ‒ трюк (від прізвища першого виконавця вправи італійського артиста Л. Банолло) гімнастична вправа ‒ переліт з одного турніка на інший з поворотом на 180 градусів в стійку на руках.
Батон (франц. Baton ‒ посох, палиця) ‒ не велика палиця (стек) з овальної подушечкою на кінці або товста бамбукова палиця з рос щепленням на кінці для несильного, але дзвінкого удару.
Батут (французьке batoude, від італійського battuta, буквально ‒ удар):
1) Пружинисте пристосування, що підкидає артиста в номерах стрибкової акробатики.
2)Узагальнене найменування акробатичних і гімнастичних вправ, що виконуються на цих апаратах.
Білий клоун ‒ амплуа клоуна; персонаж традиційних клоунських антре. До 1880 р. Білий виступав головним чином один і розмовляв як комічний наїзник, комічний акробат, пародист, дресирувальник і заповнював паузи в кінних номерах. У цей період Білий ніс в цирковій виставі основне комедійне навантаження.
Берейтор (від німецького Bereiter ‒ об'їждчик, наїзник) ‒ помічник дресирувальника, який проводить всю попередню роботу з підготовки тварин до показу, також допомагає артисту на репетиціях і виставах. У 17 - початку 18 ст. в країнах Західної Європи вправні вершники називалися кунстберейторамі.
Бім-Бом ‒ дует клоунів започаткований І. Радунським (Бім) спільно з зросійщеним італійцем ‒ музикантом-аматором Ф. Кортезі (Бом).Псевдонім «Бім-Бом» артисти взяли в 1891 році. Номери Бім-Бома складалися з комічних сценок, злободенних комедійних діалогів, що перемежовувалися грою на музично-ексцентричних інструментах.
Бланш (франц. Planche ‒ дошка, гладка поверхня):
1) Горизонтальне положення тулуба, що утримується силою в висі або в упорі на гімнастичних снарядах. Задній бланш - обличчям вниз, передній - горілиць.
2) При виконанні сальто (сальто Бланж) виконується рівним тулубом, без угрупування.
Блоки ‒ пристосування для підйому і опускання реквізиту або інших важких предметів.
Бочка ‒ в цирку має два значення:
1) В номерах "Гра з обручами" багато пов'язаних між собою хулахуп, які артистка крутить на собі одночасно.
2) Реквізит в номері "антипод", що нагадує бочку.
Бублик ‒ невеликий гурток овальної форми, служить опорою при виконанні стійки на голові без рук або у парних акробатів, голова на голові. Виготовляється з пробки, ременя, пінопласту і підганяється за формою голови виконавця.
Булава (від латин. Bulla ‒ металева кулька) ‒ предмет для гімнастичних вправ. Реквізит жонглера, що нагадує за формою видозмінену модель булави бойової.
Буфонада (від італійського buffonata ‒ блазнювання) ‒ прийом художнього зображення, заснованого на перебільшенні окарикатуренню персонажів (дій, явищ). Використовується у всіх видах мистецтва.
В
Вальсет (франц. Valse - вальс) ‒ в акробатиці темповий підскок, що застосовується в акробатиці, як сполучний елемент, допоміжна дія для переходу до виконання наступного стрибка.
Віяло ‒ пристосування, що допомагає балансувати канатохідцеві, на туго натянутому дроті.
Велофігурист ‒ артист цирку, виконуючий трюки на велосипедах або моноциклах.
Вентрології (латин. Venter - живіт, Logos - слово, мова) ‒ старовинна назва ‒ черевомовлення, тобто "мовлення животом", від слов'янського черево ‒ живіт. Мистецтво говорити без артикуляції губ. На цьому прийомі, наприклад, будується розмовна сценка артиста з лялькою.
Верхній, нижній, середній ‒ мається на увазі акробат.
Верхній акробат ‒ в колонах, пірамідах, парах перебуває на самому верху. У вольтижній акробатиці артист, який виконує перельоти з трюками від нижнього до нижнього в руки або плечі.
Водна пантоміма ‒ різновид пантоміми; феєрична циркова вистава, по ходу якого манеж перетворюється в басейн, багато сцен проводяться на воді або спеціальних містках, демонструються фонтани, каскади та інші водяні ефекти.
Вольт (франц. Volte ‒ поворот) ‒ елемент кінного дресирування ‒ плавний круговий поворот коня на місці.
Вольтіж (від франц. Voltiger ‒ пурхати). Термін, який має в цирку кілька означень.
Вища школа верхової їзди (простий, вишка) ‒ різновид кінного цирку. Кінно-наїзницький номер, в якому вершник, перебуваючи в сідлі, змушує коня виконувати ряд рухів в ритмі музики, що супроводжує номер (це створює у глядачів враження, що кінь сам танцює).
Вуздечка (тrense ‒ вудила) ‒ залізні вудила, які при натягуванні прикріплених до них вуздечка впираються в небо коні, змушуючи її піднімати голову, зупинятися, повертатися.
Г
Гарапника ‒ довгий хлист на короткому пужално. Арапник застосовується в джигітовці і в номерах з хижими і великими тваринами, тому що гучне клацання кінчиком гарапника спонукає кіня до швидкого бігу, а великого хижака ‒ до дії.
Гастролі (німецьке Gastrolle, від Gast ‒ гість і Rolle ‒ роль) ‒ виступ артиста (колективу артистів) поза місцем його постійної діяльності - в іншому місті, районі, краї, країні. Стосовно до цирку поняття «гастроль» має і свою особливість.
Герадешвунг (нім. Gerade ‒ пряма лінія, ньому. Schwung ‒ помах, політ – швунг) ‒ гімнастичні вправи, прямий (гладкий) переліт з одного снаряда на інший або в руки до ловитора.
Гімнастика (грец. Gimnastike від gymnazo ‒ вправлятися, треную) ‒ циркова гімнастика ‒ це жанр, сутність якого полягає в демонстрації в художньо-образній формі досягнень фізичного розвитку людського тіла. При цьому використовуються гімнастичні снаряди, що застосовуються в цирку.
Греч (нім. Gratsche ‒ спортивна позиція: ноги нарізно) ‒ гімнастична вправа на турніку ‒ з вису на зближених руках в якій гімнаст махом піднімається в сидяче положення на турнік, тримаючи ноги нарізно, і "в темп" перелітає на інший турнік або виконує з турніка заднє сальто на схід. Вправа виконується і в парній роботі гімнастів на рамці, але з перехопленням руками у верхній точці зльоту.
Грим (французьке grime, буквально кумедний стариган, від старо-італійського grimo ‒ зморшкуватий) ‒ мистецтво зміни зовнішності артиста шляхом накладення спеціальних (грімірувальних) фарб, пластичних і волосяних наклейок на обличчя, перуки і іншого відповідно до задуманого сценічним образом. Грим застосовується в комічних номерах і циркових постановках, в яких є характерні ролі.
Гротеск (французьке grotesque, буквально ‒ смішний, комічний, вигадливий) ‒ прийом зображення людини або явища у навмисне перебільшеному, підкреслено комічному або трагічному віде.В цирку цей прийом часто застосовується в клоунаді, або клоунських образах, де прийнято перебільшувати дії, підкреслюючи сатиру.
Гротеск - наїзниця (франц. Grotesque - химерний, комічний) ‒ наїзниця, що виконує на коні, що скаче танцювально-акробатичні і стрибкові елементи.
Груповання (від франц. Grouper ‒ з'єднувати, групувати. Gruppierung ‒ угруповання) ‒ в акробатиці, положення тулуба, при якому ноги, гранично зігнуті в колінах і тазостегнових суглобах, утримуються руками нижче колін.
Гурт (нім. Gurt ‒ пояс, пояс) ‒ рід попруги, оперізуючий коня нижче холки, з двома поручнями, за які наїзник тримається руками при виконанні вправ в кінно-акробатичних номерах.
Д
Да капо (італ. Da capo ‒ повторення) ‒ трюк або реприза, виконувані артистом як додавання до номера після виходу на оплески.
Джига. ‒ джигіт ‒ майстерний і відважний наїзник. Джигітовка ‒ різновид кінного спорту, рід трюкової їзди. У цирку джигіти наїзники ‒ це артисти, що виконують запаморочливі трюки на конях, що скачуть по колу манежу.
Діаболо (франц. Diabolo ‒ старовинна дитяча гра з конусоподібними вовчками) ‒ номер, в якому демонструються різні конфігурації швидкого розкручування вовчків, що нагадують за формою збільшені котушки і розкручуються за допомогою тонкого шнура з двома ручками на кінцях на зразок дитячої скакалки.
Доппель ‒ трап (нім. Doppel - подвійний, двоякий) ‒ гімнастичний цирковий снаряд ‒ широка металева перекладина, що підвішується на трьох або чотирьох мотузках (з тросом всередині), з них середня розділяє перекладину на дві трапеції, на яких двоє гімнастів (гімнасток) виконують вправи як окремо на кожній, так і разом на одній з них.
Драйка. ‒ у цирковій акробатиці ‒ колона з 3-х чоловік. Акробати знаходяться в плечах один в одного.
Дресировка (франц. Dresser ‒ навчання тварин, виїздки коней) ‒ цирковий жанр, заснований на показі тварин, звірів, птахів, що проробляють різні дії, досягнуті в результаті вироблення у них стійких умовних рефлексів на команди дресирувальника.
Дзеркало ‒ спеціальний обруч, обклеєний папером, крізь який наїзник (наїзниця) стрибає, прориваючи папір. Застосовується для цієї мети в акробатичних номерах і дресурі.
Дріт ‒ цирковий снаряд. У цирку існує два різновиди снаряда дріт, це вільновисячий і тугонатянутий.
Е
Еквілібристики (простий. Еквілібрування), (лат. Aeguilibris ‒ знаходитись в рівновазі) ‒ цирковий жанр, в основі якого демонстрація мистецтва збереження рівноваги в різних умовах, ускладнених застосуванням спеціального реквізиту і снарядів. Завдяки тому, що в еквілібристиці може застосовуватися всілякий реквізит і снаряди, цей жанр дуже різноманітний і його можна поділити на піджанри, наприклад: ручне еквілібрування ‒ це демонстрація рівноваги і виконання трюків, стоячи на руках. Еквілібр на сходах ‒ тут артист демонструє стійкість на вольностоячій або закріпленій сходинці, виконуючи при цьому складні трюки . Еквілібр на моноциклі ‒ виконання трюків на спеціально влаштованому одноколісному велосипеді.
Еквілібр на котушках ‒ рівновага на спеціально виставлених одна на одну котушок. Еквілібр на дроті ‒ де артист показує можливості балансу на горизонтальному туго натягнутому або вільно, що висить тросі.
Ексцентрика (від латин. Excentrum ‒ поза центром) ‒ художній прийом акторської виразності, заснований на комедійному зображенні дійсності і служить для передачі неймовірного, несподіваного, порушуючи звичну життєву логіку. Для ексцентрики характерне специфічне розкриття характерів і життєвих явищ з незвичайного боку, використання предметів у невластивій їм функції і т.д. У цирку ексцентрика зустрічається у багатьох жанрах. наприклад: акробатична ексцентрика - де акробати виконують веселі акробатичні трюки , засновуючи свої номери на нескладному життєвому сюжеті. Іноді Акробати-ексцентрики використовують простий, не громіздкий реквізит. Музична ексцентрика. Тут музиканти виконують якусь популярну мелодію на немузичних інструментах (пляшках, келихах, пищалки, ґудзиках), або на незвичайних музичних інструментах, наприклад: розвалюються під час гри, при цьому артист дотримується образу побутового персонажа. Так, само ексцентричні персонажі використовуються в інших номерах серйозного жанру гімнастики ‒ еквілібр, жонглювання та інше.
Епілог. Парад-епілог (грец. Epi ‒ після, logos ‒ слово, мова) ‒ заключна частина вистави, в якій бере участь вся трупа. Після закінчення циркової вистави всі артисти беруть участь в програмі і виходять на манеж . Зазвичай це постановочна, карнавальна дія.
Ж
Жанр (франц. Genre - рід, вид) ‒ цирковий жанр ‒ історично сформована сукупність номерів, що характеризуються певними виразними засобами і тільки їм притаманними дієвими ознаками.
Жердина, російська палиця ‒ цирковий реквізит, довга гнучка палиця за допомогою якої нижні акробати кидають і ловлять верхніх, які виконують складні трюки. Буває ручний (одинарний) і плечовий.
Жокей (англ. Jockey ‒ наїзник на бігах, скачках) ‒ у цирку артист, виконуючий акробатичні вправи на коні, що біжить по колу манежу. Жокейська робота виконується також у двох або групою.
Жонглювання (франц. Jongleur від лат. Joculator ‒ жартівник, забавник, дотепник) ‒ жанр в цирку, в якому артист демонструє майстерне вміння підкидати і ловити предмети в певній послідовності і в установленому ритмі, а також балансувати ними. Артист,що виступає в жанрі жонглювання називається жонглер. Класичні предмети для жонглювання ‒ м'ячі, булави, кільця, але часто артисти жонглють зовсім незвичайними предметами.
З
Затяжка ‒ в цирку, позиція в акробатичних і пластичних номерах. стоячи на одній нозі, друга нога піднята вертикально вгору, збоку або ззаду.
Зітц-трюк (нім. Sitsen - сидіти, див.. Трюк) ‒ у цирку гімнастичну вправу ‒ переліт з одного турніка на інший з поворотом на 180 ° в сидяче положення.
Зубник ‒ кований язичок з потовщенням в середній частині по конфігурації порожнини рота, пристосований для виконання різних вправ: вису в зубах, утримування партнера, або стійки ( "стійка в зубника").
І
Ікарійські ігри ‒ різновид акробатичного жанру. В основі Ікарійських ігор ‒ підкидання ступнями ніг партнерів (верхніх, зазвичай маленького росту - дітей або юнаків) в різних положеннях. Нижній, лежачи на подушці (Трінке) з піднятими ногами підкидає своїх верхніх партнерів, ловить, м'яко страхуючи, або обертає. Ікарійські гри ‒ це дуже цікавий, неординарний, і оглядового жанр. Чудово виглядають групові номери, де верхніх партнерів перекидають з подушки на подушку та є номери, які виконують трюки цього жанру без подушки, а за допомогою спеціальної підкладки під спину.
Ілюзіоніст (від лат. Illusio ‒ помилка, омана, обман зору, викликаний спотвореним сприйняттям) ‒ артист, який демонструє різні фокуси за допомогою спеціального реквізиту, апаратів, забезпечених секретними пристроями, прихованими від глядачів, а саме: хитромудрі появи, зникнення, перетворення, переміщення різних предметів, тварин, людей, засновані на обмані зору, застосуванні відволікаючих маневрів і спритності самого виконавця, його асистентів. Номери в жанрі ілюзії дуже видовищні, і подобаються всім категоріям глядачів. Часто на них будуються грандіозні атракціони.
Інтермедії (від латинського intermedius - що знаходиться посеред, проміжний) ‒ в цирку ‒ коротка комічна сценка, що розігрується клоунами. Виповнюється між номерами програми або входить складовою частиною в клоунаду-попурі. Інтермедія може бути текстовою або мімічною, гумористичною або сатиричною.
К
Кабріолет (франц. Cabriolet) ‒ легкий двоколісний екіпаж на високих колесах, в який запрягається кінь, що виконує вишукані ходи під керуванням дресирувальниці, що сидить в кабріолеті. Використовується і в інших номерах ("акробати на кабріолеті", "жонглери на кабріолеті").
Кабріоль (франц. Cabriole ‒ стрибок) ‒ у цирку цей термін використовується в різних жанрах і має неоднакове значення.
1. У дресируванні ‒ стрибок коня з підібраними передніми ногами і витягнутими задніми.
2. У парній акробатиці ‒ нижній ривком піднімає верхнього в стійку на руках з кача між ніг в угрупуванні.
3. У гімнастиці ‒ гімнаст, висячи на рамці на підколінках, утримує в якості партнера, який махом назад має викрутитися прямим тулубом між рук гімнаста.
Кавалькада (французьке cavalcade, від італійської ‒ cavalcate група вершників) ‒ вид циркової реклами ‒ барвисто оформлена хода артистів і тварин цирку вулицями міста з метою залучення глядачів. Перший такий парад відбувся в 1837 в Нью-Йорку, в подальшому набув поширення в Америці, Англії, Франції та інших країнах.
Канат:
1. Еквілібристичний снаряд ‒ туго натягнутий трос в горизонтальному або похилому положенні. Артист, який виступає на канаті ‒ канатоходець.
2. Виступи на канаті ‒ вид циркового мистецтва, заснований на збереженні рівноваги на канаті в поєднанні з акробатикою, еквілібристикою, гімнастикою.
Крапля (крапелька) ‒ трюк, виконуваний в номерах повітряний політ над сіткою. Артист з вису на носочках під куполом, обривається і летить вниз головою, а перед сіткою приймає положення лежачи.
Капусник ‒ термін в цирк прийшов з театру.
1) Жартівне, пародійне уявлення призначене для циркового, театрального кола ‒ артистів, і інших працівників цирку або театру.
2) Ще називають зелене уявлення, зеленка, закінчення ‒ остання вистава в сезоні, місті. Також має означати не образливі жарти над артистами, але непомітні для глядачів.
Карусель (франц. Carrousel, від італ. Carosello) ‒ у кінному цирку номер полягає в русі по колу великої групи коней по бар'єру в манежі і за спеціальним триярусним або двоярусному круглому ступінчатому верстаті ‒ п’єдесталі. На верхньому ярусі зазвичай розташовуються поні і дресирувальник.
Каскад (франц. Cascade ‒ невеликий водоспад, який падає уступами):
1) В акробатиці - стрибок-падіння на спину (задній каскад) або особою вниз (передній), що виконується з різних положень: з місця, з розбігу, з висоти. Переважно застосовується у виступі ексцентриків, клоунів. Звідси - каскадер.
2) В жонглюванні ‒ прийом перекидання предметів з однієї руки в іншу по одній певній траєкторії.
Котушки ‒ еквілібристичний снаряд у формі циліндра (спочатку дерев'яний, потім з металу, органічного скла та інші). На круглу поверхню котушки кладеться дошка, стоячи і розгойдуючись на якій еквілібрист утримує рівновагу. Винахідником котушки вважається бразильський балансер Васнес (1927). Жанр із застосуванням котушок називається ‒ еквілібрірування на котушках.
Каучук ‒ номер пластичної акробатики, заснований на особливій гнучкості тіла. Популярна позиція "каучуку" ‒- крутий прогин тіла назад (задняскладка) в різних положеннях. Каучук вважається більше жіночим жанром так, як гнучкість тіла розтяжка і пластика більше притаманне жінкам. Чоловіки теж виступають в схожому жанрі але це називається – клішнік.
Кіпей (нім. Kippe - гойдалки) ‒ гімнастична вправа на турніку ‒ підйом з вису на руках в упор.
Китайський стіл ‒ снаряд для роботи акробатів: великий (довжина 2,5-3 м, ширина 1м) міцний стіл з полірованою поверхнею. Акробатичний номер на цьому снаряді, заснований на використанні його гладкої поверхні для всіляких ковзань, перекатів, каскадів і іншого.
Клішник (від прізвища английського артиста Э.Клішніга) ‒ артист демонструє за допомогою спеціально підібраних вправ граничну гнучкість тіла при згинанні вперед ("складка"). Якщо в жіночому жанрі - каучук демонструє гнучкість назад, то клішники більше демонструють складку вперед, закладки і т.д.
Клоун (англійське clown, від латинського colonus ‒ селюк, грубіян) ‒ у цирку амплуа артиста цирку, виконуючого комічні, гумористичні, сатиричні номери, користуючись прийомами буфонади, ексцентрики, гротеску, пародії. Клоуни, як правило, виступають в одному постійному образі (масці). Традиційно клоун на виступі одягнений у яскравий, нестандартний костюм і взуття, а на обличчі веселий, барвистий грим.
Килим в цирку ‒ неодмінна приналежність кожної програми. Килим розстеляють під час представлення поверх тирсового або гумового покриву манежу. Він забезпечує виробничі умови для виконання більшої частини циркових номерів (партерна акробатика, еквілібристика, жонглювання, клоунада). Іноді килим виконує декоративну функцію.
Килимовий клоун, цирковое амплуа ‒ клоун, який виступає в паузах між окремими номерами програми. Спочатку килимовий клоун не демонстрував повну репризу (сценку), а смішив глядачив поки готувався манеж до наступного номер.
Колесо ‒ акробатичний трюк, послідовний переворот тіла акробата боком в ліву чи праву сторону з короткою опорою через руки на ноги (по черзі: рука ‒ рука ‒ нога ‒ нога). Аналогічний переворот вперед або назад через спину (іноді ‒ відразу з двох рук) називається «арабським колесом».
Як трюк, колесо в цирку виконується рідко. Цей елемент більше служить для навчання більш складних трюків.
Колона ‒ піраміда з двох, трьох, чотирьох, іноді п'яти чоловік, що стоять один у одного на плечах, на головах, на ступнях ніг (у нижнього лежачого на подушці). Виповнюється в партері, на кулі, на сходах, на канаті і ін. В статиці (коли артисти знаходяться на плечах, на голові один в іншого в одному положенні) або в динаміці (коли вони по ходу номера приймають різні акробатичні положення, вистрибують з «Колони» і ін.).
Колосники ‒ спеціальний ґратчастий настил під куполом, на якому встановлюються вантажопідйомні механізми, люки та інші, виробничо технічні пристосування, службовці для підвіски циркової апаратури.
Кільця ‒ у цирку кільця мають два абсолютно різних поняття і використовуються в двох жанрах: гімнастика і жонглювання.
1) Рухомий гімнастичний снаряд з двох напівкруглих ручок для номерів повітряної гімнастики; підвішується на тросах. На кільцях виконуються вправи махового і силового характеру. Нерідко кільця використовуються в якості снаряда в номерах « Рамка », « Бамбук » і ін. Циркові кільця відрізняються від спортивних, вони мають не круглу форму, а трикутну з однією дугоподібною стороною. Хоча з часом цей цирковий снаряд все більше спрощується, тепер на заміну кільця прийшли ремені, і полотна.
2) Реквізит жонглера ‒ плоскі кільця різного діаметру, виготовлені з фанери або пластику.
Кільце ‒ в цирку це снаряд у вигляді обруча підвішений на трос, або встановлений на п'єдестал, або на балансі у партнера в якому артист виконує різні гімнастичні трюки пов'язані з гнучкістю і балансу. Номери в кільці виконуються частіше жінками. Кільце може бути доповнено перегородками, петлями, підніжками, і т. п., а так само може бути гранованої форми.
Комплімент ‒ це акцентоване прийняття виконавцем статичної, урочистої пози, яка застосовується після завершення трюку, серії трюків, всього номера, або при виході на оплески.
Копфшпрунг ‒ голова і стрибок. Вид стрибка ‒ повний переворот через голову, виконується без допомоги рук з опорою на голову, або з опорою одночасно на голову і на руки.
Копфштейн (нім. Stehen - стояти) ‒ рівновага в стійці на голові. Мається на увазі стійка на голові без КОРД-ДЕ-ВОЛАН (франц. Corde - мотузка, шнур, канат, volant ‒ розвівається, летючий). Гімнастичний снаряд ‒ товстий канат, що підвішується горизонтально за обидва кінці так, що утворюється провис, в середині якого артист виконує вправи як на місці, так і в розгойдуванні.
Корд де парель, правильніше корд де Періль (французьке cord de peril, corde perilleuse ‒ небезпечний, ризикований канат) ‒ повітряно-гімнастичний снаряд ‒ туго натягнутий вертикальний канат, на якому артист виконує трюки, аналогічні вправам на першах або бамбуку («прапорець» , бланш, кульбіт і ін.). Верхнім кінцем кріпиться до купола; нижній натягає асистент; зверху забезпечений петлями.
Крафт-акробати - (силові акробати) - (нім. Kraft - сила) ‒ акробати, що виконують вправи тільки силовими
КРАФТ-жонглерами (Силові жонглери) ‒ атлети, які жонглюють вагами: гирями, ядрами та іншими предметами. Відрізняються від силачів тим, що демонструють не стільки силу в піднятті важких предметів, скільки спритність і баланс в роботі з ними. рийомами.
Крепатура (затурканість) ‒ болі в м'язах в перші кілька годин після навантаження, викликані накопиченням в них токсинів (молочної кислоти). Тривала біль (протягом днів) викликана ушкодженнями в м'язах. Зазвичай пов'язана з навантаженням на нову групу м'язів, або з різким навантаженням після тривалої перерви.
Круп (франц. Croupe) ‒ найбільш широка частина спини коня, яка використовується наїзниками при виконанні елементів кінної акробатики.
Кульбіт (від французького culbute ‒ перекидання, перекид, падіння) ‒ акробатичний трюк: акробат перевертається через голову, упираючись руками в землю, підгинає голову до грудей і, перекотившись на спину, встає. Буває передній, задній, бічний і в стрибку.
Купе (франц. - coup - поштовх, удар) ‒ Елемент в акробатиці, з якого двоє нижніх акробата підкидають верхнього з рук ,що лежав на колінах, обличчям до них.
Купол (від італ. Cupola- звід) ‒ опуклий дах циркової будівлі у вигляді півкулі з металевим, дерев'яним, бетонним або брезентовим покриттям. На відстані не менше 1,9 м від вершини купола і на висоті 18 м від рівня манежу влаштовуються колосники. Усередині купол служить для підвіски різноманітних апаратів і пристосувань необхідних для роботи циркової програми. Це може бути світло, різні прикраси, страхувальне обладнання, апарати для номерів.
Курбет (франц. – стрибок, стрибок). Стрибок з ніг на руки або зі стійки на руках на ноги. Виконується на землі або в руках партнера. Курбет використовується як окремий елемент, так і як частина певного трюку, наприклад фляк, рондат.
Курс (лат. Cursus - біг, рух) ‒ стрибок наїзника з розбігу на коня, що скаче, при якому він стає на круп.
Л
Лансада (франц. - кидати, кидати) ‒ рух коня у вищій школі верхової їзди: кінь встає на задні ноги і робить стрибок вперед.
Ловитор ‒ гімнаст або акробат, який ловить вольтіжери або виконує з ним різні гімнастичні вправи. Більше відноситься до повітряних жанрів, де ловитор ловить і кидає вольтіжера, який виконав у повітрі будь-який трюк.
Ловіторка ‒ частина апаратури в повітряних номерах: коливається, або статична частіше підвішена перекладина на 2 тросах. Ловитор, висячи на підколінках, або стоячи на ловіторке, ловить вольтижер.
Лонжа (франц. Longe - привід, мотузка):
1. Довгий привід, на якому ганяють коней в період виїздки та дресирування.
2. Спеціальне пристосування, страхувальний пояс оберігає від падінь, ударів під час відпрацювання, або виконання небезпечних трюків.
Лопінг (англ. Looping the loop мертва петля по зімкнутому колі):
1) Обертання гімнаста навколо штамборта, до якого його ноги прикріплені спеціальними виступами в підошвах взуття, що входять в прорізи обертається втулки на штамборті. Інший спосіб обертання - перевороти навколо штамборта, стоячи на прикріпленій до нього трапеції, що має жорсткі стропи.
2) Гойдаючий апарат, підвішений на жорстких стропах на якому розгойдуються гімнасти і акробати.
Лягскач ‒ підйом-вскач з положення лежачи зігнувшись на лопатках, що виконується за рахунок різкого розгинання ніг в тазостегнових суглобах і поштовху руками від підлоги у плечей.
М
Манеж (французький ‒ manege) ‒ арена-круглий майданчик діаметром 13 м посередині цирку. Кругла форма і стандартний розмір манежу встановлені вперше в 1807 в паризькому цирку.
Маніпуляція (французьке manipulation, від латинського manipulus ‒ жменя, manus ‒ рука) ‒ від демонстрації фокусів, заснованих переважно на спритності рук (кістей і пальців) і на вмінні відвернути увагу глядачів від того, що повинно бути від них приховано. Поряд зі спритністю рук від маніпулятора потрібні винахідливість і сценічність - уміння подавати свій номер легко, витончено, цікаво.
Маска (французьке masgue, від італійського maschera) ‒ у цирку постійний сценічний образ клоуна (ексцентрика, коміка), який втілюється переважно засобами зовнішньої характерності (грим, костюм, манера поведінки, хода, своєрідність мови і ін.)
Мексиканка ‒ в номерах ручної еквілібрування, стійка на руках прогнувшись назад в суглобах спини і плечей, або тільки в спині.
Меланж – акт (франц. Melange ‒ змішання, acte ‒ дія). ‒ у цирку називається номер, що складається з елементів різних жанрів, з яких жоден жанр не є переважаючим.
Моноцикл (грец. Mono - один, ziole - колесо) ‒ у цирку це одноколісний велосипед, який застосовується в вело номерах для виконання на ньому різних трюків. Такі номери відносяться до жанру еквілібристики. Моноцикл, як цирковий апарат є результатом творчого процесу артиста з цього сьогодні моноцикла можна побачити абсолютно непередбачуваних конструкцій. З сідлом, без сідла, високий, маленький, мініатюрний, і т. п.
Мотофозо (інше написання ‒ мото-фозо, від слова метаморфоза ‒ перетворення) ‒ номер, в якому артист (артистка) зображує ляльку («людина-лялька»). Виповнюється акробатом-каскадером.
Н
Номер ‒ так іменується художній твір циркового мистецтва, що представляє собою сукупність трюків, виконуваних в певній композиційній послідовності, які в поєднанні з іншими специфічними засобами виразності, відображають ідейно-творчу задачу і надають емоційний вплив на глядачів. Термін виник у другій половині XIX ст. і позначав порядок виступу артистів в балетно-оперних дивертисментах.
О
Обмотка ‒ в цирковій акробатики швидке обертання нижнім акробатом навколо себе верхнього партнера.
П
Па-де-багет (від французького pas ‒ крок, танець і baguette - прут, паличка) ‒ вправи, виконувані на коні, скаче гротеск-наїзницею: серія балетно-танцювальних рухів, перемежованих стрибками через гнучкий прут (багет), який наїзниця тримає в руках.
Па-де-де (від французького pas- крок, танець і deux- два, двоє) ‒ кінно-акробатичний номер: серія балетно-акробатичних підтримок (як правило, в плавному ритмі), виконуваних двома артистами (зазвичай чоловіком і жінкою) на двох поруч біжать конях.
Па-де-катр (від французького pas ‒ крок і quatre ‒ чотири, четверо) ‒ кінно-акробатнческий номер з переважанням елементів акробатики, виконуваний чотирма наїзниками, що стоять на чотирьох конях скачуть.
Па-де-труа (від французького pas - крок, танець і trois - три, троє) ‒ кінно-акробатичний номер, що виконується трьома наїзниками, що стоять на трьох конях скачуть.
Па-де-шаль (від французького pas ‒ крок, танець і chale ‒ шаль) ‒ номер кінного цирку: танцювальні па і пози з шарфом в руках, виконувані наїзницею на, що біжить по колу коні
Палиспас (блок) ‒ пристосування складається з роликів і мотузки для натяжки цирковий апаратури.
Панно (франц. Panneau - площина) ‒ плоска тверда майданчик-матрац, що покриває спину коня (верблюда, слона, тощо). Застосовується в деяких номерах як зручна опора для наїзників.
Пантоміма циркова (грец. pantos ‒ все, mimein ‒ виражати). ‒ циркове театралізоване дійство з певним сюжетом, об'єднуючим номери різних циркових жанрів, в якій характер дійових осіб і зміст пантоміми виражені жестом, мімікою, рухами тіла, трюками.
Парад-пролог (парад альо) ‒ урочистий вихід-марш всієї трупи перед початком вистави з привітанням, зверненим до глядачів.
Партертний політ ‒ в цирку різновид польоту. На відміну від повітряного польоту апарат не підвішується а встановлюється в манежі на високих підставках, а вольтижер робить перельоти від ловитора до ловитору які стоять у спеціально обладнаних стоячих ловиторках.
Парфорс-наїзник – артист кінного цирку, виконуючий стрибки через штучні перешкоди.
Пасаж (франц. passage ‒ перехід, прохід, переліт) ‒ термін у цирку має кілька значень: в акробатиці ‒ заданий напрямок польоту акробата з підкидний дошки, трампліна, з рук нижніх як в прямому, так і в зустрічних напрямках; у гімнастиці – зустрічний переліт вольтижеров в польоті, або на турніках;У верховій їзді - ритмічне піднімання конем передній і задній ніг по діагоналі на короткій рисі.
Пасирування (від французького passer ‒ передавати, переправляти, переходити). Даний термін у цирку має кілька значень: у партерній акробатики і гімнастики надання будь-якої допомоги виконавцю (в потрібний момент підкинути його підхопити, підтримати, подати черговий реквізит тощо); у кінній акробатики розстановка, перешкод (обручі, «тунелі», стрічки та ін); через які повинен перестрибнути кінь, наїзник або обидва одночасно; маніпуляції прийом, з допомогою якого артист як би передає перможний предмет асистентові пли переміщує цей предмет з однієї руки в іншу.
Перш (франц. perche, анг. perch ‒ тичина, жердина) ‒ у цирку ‒ снаряд для еквілібристики ‒ довга дюралюминевая труба з різними пристосуваннями і пристроями, балансируемая артистом на лобі, на плечах, на поясному упорі і в зубнике. На вершині перша партнер (партнери) виконують вправи.
Петля ‒ деталь гімнастичних снарядів у формі петлі, призначається для ручних і ножних «прапорців». Кріпиться одним кінцем до першу, сходами, «щогли», «бамбуку», корд де парели та ін; в петлі просовується рука або нога виконавця. На петлі обов'язково повинен бути присутнім затягує тренчик.
Піраміда ‒ елемент художньої, силової та пластичної акробатики, групове розташування акробатів, які, підтримуючи один одного, утворюють складні фігури. Піраміди виконуються також дресированими тваринами з допомогою різних тумб і п'єдесталів.
Пірует (гвинт) – в цирку трюк в номерах стрибкової акробатики і гімнастики: артист, роблячи повний оборот тіла в повітрі, в той же час обертається навколо поздовжньої осі свого тіла.
Писта (франц. piste - скакова доріжка) ‒ вузька, трекоподібна доріжка біля бар'єра манежу, що служить опорою для біжучого коня, що дозволяє їй зберегти певний нахил корпусу, необхідний для стійкості наїзника
Повітряна гімнастика ‒ це вправи, що виконуються на снарядах або апаратах, підвішених до купола цирку: гімнастика на трапеції, гімнастика на корд де воланами, гімнастика на вертикальному канаті, гімнастика на турніках, гімнастика на рамці, гімнастика на бамбуку, повітряний політ.
Підсадка ‒ артист або асистент спеціально посаджений у глядацький зал, для виведення в номер під виглядом випадкового глядача. В основному застосовується в комічних цілях
Подушка, тринка ‒ пристосування для стійкості й упору тіла нижньої в номерах ікарійські ігри, антипод, ножний сходів: дерев'яне або металеве ложі за розміром тіла артиста з м'якою оббивкою; один кінець подушки круто височіє, інший має упори ‒ обмежувачі для плечей, зазвичай у вигляді кілочків.
Політ. "Повітряний політ" – номер повітряної гімнастики, що складається з трюкових перельотів з трапеції на трапецію або з трапеції в руки ловитора.
Полотна ‒ цирковий реквізит представляє довгі полотна, підвішені вертикально під куполом, на яких артисти повітряного жанру виконують складні трюки.
Прем'єра (розм. початок) ‒ у цирку, перше уявлення в новому місті, в новому сезоні, або відкриття нової циркової програми.
Програма (від грецького amma - оголошення, розпорядження) ‒ сукупність номерів, інтермедій (у тому числі клоунських і балетних), прологу, епілогу тощо, що входять у циркову виставу. Побудова програми (чергування номерів) передбачає жанрове розмаїття, наростаючий ефект номерів, технічні можливості (установка апаратури, настилання підлоги, прибирання килима і ін.)
Псевдонім (від грецького pseudonymos ‒ носить хибне, вигадане ім'я) ‒ вигадане ім'я (або прізвище), під яким виступає артист.
Прапорець ‒ трюк повітряної гімнастики і еквілібрування в номерах на бамбуку, перше, щоглі, корд-де-пареле. Артист, закріпивши одну руку або ногу на снаряді, надає тілу горизонтальне положення.
Р
Розминка (розігрівання) – підготовчий комплекс фізичних вправ перед виступом артиста.
Розніжка в цирку ‒ стрибок або інша акробатична вправа з розведеними в сторони ногами.
Рамка в цирку ‒ повітряно-гімнастичний снаряд у формі металевого прямокутника. Підвішується до штамберту на двох вертикальних тросах і туго зміцнюється розтяжками. Для роботи в ній ловитора.
Розтяжки – троса, з допомогою яких кріпиться циркова апаратура для стійкості.
Раус – зовнішній балкон на будівлі балагану для зазивання публіки на виставу.
Реквізит ‒ циркова апаратура, пристосування, будь-які предмети, які беруть участь у виконанні циркових номерів, а так само репетиціях
Ремені ("китайські ремені") – повітряно-гімнастичний снаряд з двох вертикально звисаючих ременів. Намотуючи на руки ремені, артисти таким чином піднімаються вгору, проробляють ряд трюків, а потім, розкручуючи намотані ремені, спускаються на манеж
Ренське колесо – цирковий снаряд, що застосовується до акробатики і еквілібристики. Складається з двох однакових трубчастих ободів, скріплених поперечинами, або з одного обода має кріплення для рук і ніг.
Реприза (франц. reprise ‒ відновлення, повторення) у цирку ‒ коротка словесна жарт чи смішну дію у виступі клоунів.
Ризенвелле (ньому. risen ‒ величезний, велетенський, Velle ‒ хвиля) ‒ гімнастичну вправу ‒ великі оберти навколо турніка на випрямлених руках. Серед любителів спорту вправа відома під назвою "сонце".
Рондад, рундад (франц. rond - коло, нім. rund - круглий) ‒ елемент стрибкової акробатики ‒ переворот з поворотом, слугує сполучною ланкою для переходу від розбігу до стрибків, що виконуються за спиною направлено розбігу.
Рудий ‒ амплуа клоуна, у клоунському дуеті партнер Білого, В російському дореволюційному цирку виступав також соло (соло-Рудий, Рудий в килима)
С
Сальто-мортале (італ. – стрибок смертельний) ‒ цирковий трюк: переворот тіла стрибуна в повітрі через голову без опори.
Салют – рух коня у вищій школі верхової їзди: галоп на місці.
Санжировка (франц. changer - міняти, обмінювати, замінювати) ‒ у цирку цей термін має кілька значень:
1. Спритні, швидкі дії фокусника, вміло і непомітно підміняє предмети під час маніпуляції ними або створює оманливе враження заміни, якій на самій справі не було.
2. У гімнастиці - темповый поворот на 180° махом вперед на турніку або в польоті.
3. У дресируванні - зміна напрямку ходу коня або групи коней, що виконується по команді дресирувальника "санже!".
Свічка – трюк в кінному цирку, де кінь піднімається на задні ноги і так стоїть деякий час.
Свобода – кінно-цирковий номер – коні без сідел і вершників за сигналами дресирувальника виконують різні фігурні і танцювальні рухи, трюкові комбінації.
Сигара ‒ в цирку стандартний реквізит для жонглювання ногами в номерах антипод.
Спічак ‒ вихід в стійку на руках силою, з прямими ногами, при цьому ноги можуть бути разом або в разножке.
Стоялки ‒ реквізит, призначений в основному для жанру ручної еквілібр. Дві тростини, закріплені на п'єдесталі, з прикріпленими зверху дерев'яним кубиками.
Стрекасат (італ. strecatschere - подовження, розтягнення) ‒ спосіб виконання деяких стрибків, що дозволяє акробатові просуватися в бік, протилежний перевороту.
Суплесс (франц. souplesse - гнучкість, податливість) ‒ різке згинання тулуба кидком тому за рахунок сильного прогину в попереку.
Т
Табло (франц. картина) ‒ у цирку зафіксоване розташування великих груп коней на арені в номері дресирування "Свобода". Коні застигають в певних позах.
Тандем (також ‒ шкільний тандем; англійське tandem ‒ гуськом) ‒ в цирку номер, в якому людина управляє запряжені цугом кіньми з допомогою довгих віжок, сидячи в сідлі на задній коні; коні виконують різні вправи Вищої школи верхової їзди.
Твіст (англ. twist - крутити, скручувати) ‒ акробатичний стрибок ‒ переднє сальто, виконане після повороту на 190°. Тобто акробат після виходу на сальто спиною назад повертається в польоті, і робить сальто вперед.
Трамплін (французьке tremplin, від італійського tramplino, від trampolo ‒ ходулі) ‒ цирковий снаряд, пристосування для збільшення висоти і довжини стрибка. У цирку існує кілька систем трамплінів, але кожна має дві обов'язкові деталі: невеликий майданчик (частіше з планок) для відштовхування ногами і пружинящее, подбрасывающее пристрій.
Трансформація (від пізньолатинського transformatio ‒ перетворення, перетворення) ‒ художній прийом, що полягає у миттєвій зміні костюма, маски та зміні характеру образу. У цирку термін трансформація застосовується в жанрі ілюзія. Швидка непомітна для глядачів зміна костюма, плаття і т. п.
Трапеція (грец. trapesion ‒ чотирикутник з нерівними сторонами, літер. ‒ столик). У цирку гімнастичний снаряд у женре повітряна гімнастика - металева перекладина, подвешиваемая горизонтально на двох мотузках (з тросом всередині), прикріплених до неї по краях. Вправи виконуються у висі і упорі як на нерухомій, так і на розгойдується трапеції.
Тринка ‒ старовинна назва спеціального пристрою (тепер подушка), на якій артист лежить з піднятими ногами при виконанні номерів антипода, икарийских ігор, балансуванні перша сходи на ногах.
Трюк (французьке truc) ‒ циркове дію, одне з головних виразних засобів циркового мистецтва. У жанрах партерній акробатики, гімнастики, в кінному цирку ‒ сальто, стійки, стрибки, кабриоли, пасажі тощо в їх різних комбінаціях.
Тунель – в цирку коридор для проходу хижих звірів із закулісного приміщення в центральну клітину на манежі.
Турнік – франц. – вертіти, обертати, перевертывать. Один з найдавніших гімнастичних снарядів, металевий, злегка пружний стрижень на вертикальних стійках або підвішений на тросах, які кріпляться до бар'єру за допомогою розтяжок і потрійних блоків (палиспасов), або інших натягують конструкцій.
Туше (тушировка) ‒ (франц. toucher ‒ чіпати, торкатися) спосіб впливу на дрессированное тварина - легка підстьобування, дотик кінчиком хлиста, що застосовується як умовно-рефлекторна команда до виконання певних заданих дій: побудова, уповільнення або прискорення бігу, перешикування, повороти.
У
Уніформіст (ньому. uniform ‒ формений одяг, мундир) ‒ у цирку спеціально навчені працівники, які обслуговують номери по установці реквізиту, апаратів, снарядів, які беруть участь у пассировке і догляду за манежем.
Ф
Факір (арабська, буквально — бідняк, жебрак) ‒ виконавець номера, заснованого на демонстрації нечутливості тіла до фізичного болю. Серед трюків, виконуваних факіром: ходіння босоніж по лез шабель, вугіллю, битому склу. Факіри протикали гострими предметами руки, ноги, щоки, язик, ковтали вогонь, жаб, риб, шпаги та інше, лягали на вістря цвяхів.
Фірка ‒ в акробатиці колона з 4х чоловік.
Флік-фляк (французьке flic-flac ‒ лясь-лясь!, хлоп-хлоп!), також фліп-флап (англійське flip-flap) ‒ вправа в акробатиці, стрибок з двох ніг прогнувшись у спині, спираючись на прямі руки і після перевороту приземляючись на обидві ноги.
Фокус (ньому. Hokus-pokus - прийом) ‒ спритна трюкова витівка фокусника, що вражає своєю уявною понад природністю, в основі якої спритність рук артиста, техніка спеціальної апаратури, реквізиту, а такі обман зору і відволікаючі прийоми.
Форганг:
1)Завіса, що відокремлює манеж і глядацький зал від внутрішніх технічних приміщень цирку.
2) Приміщення перед виходом у манеж, де готуються номери, розминаються артисти перед виступом.
Фус ‒ у цирку, елемент вольтижной акробатики. Спосіб кидка нижнім акробатом верхнього при якому перший штовхає другого в ступню ноги, поставлену на сполучені кисті рук нижнього.
Фусвелле (нім. Fuss - нога, стопа) гімнастичну вправу ‒ обороти навколо турніка, що виконуються в положенні, при якому гімнаст, тримаючись руками за турнік, одночасно упирається в нього ногами.
Х
Ходулі ‒ в цирку, дві палки довжиною близько 2,5 метра які прив'язуються до гомілки артиста, на яких можна ходити, стрибати, танцювати, навіть виконувати акробатичні трюки.
Хулахуп ‒ залізний або пластмасовий обруч, який артисти в номерах "Гра з обручами" крутять на тулубі, руках, ногах, і роблять інші різноманітні трюки.
Ц
Цирк (від лат. Circus, букв. - коло):
1) Вид мистецтва, одним з основних засобів вираження якого є трюк.
2) Будівля з манежем, де даються циркові вистави.
Ч
Чалка:
1) Пристосування для спеціального плетіння кінця троса.
2) Трос заплетеними петлею на кінці.
Чекель ‒ пристосування для кріплення тросів, ланцюгів до циркового обладнання.
Чепрак ‒ повстяна або брезентовий накидка, що надівається на спину коня при виконанні кінно-акробатичних номерів. Чепрак посипається каніфоллю проти ковзання.
Четвірка (решітка) від 4 руки ‒ в вольтижна акробатики спосіб викидання і прийому нижніми, верхнього акробата.
Ш
Шамбарьер (франц. ‒ манежний бич) ‒ довгий хлист на гнучкій рукоятці. За допомогою шамбарьера дресирувальник керує кіньми.
Шапітмейстер ‒ відповідальний за установку та розбирання цирку-шапіто, службових приміщень, місць для глядачів і підтримування в належному порядку технічне обладнання.
Шапіто (франц. капітель, ковпак) ‒ пересувний цирк. Спорудження розбірного типу з брезенту для демонстрації циркових вистав.
Шаріварі (франц. котячий концерт), шум, гам ‒ у цирку вид комико-акробатичного попурі. Кінцівка групового номера або всієї програми, короткий динамічна дія всіх артистів, одночасно виконують динамічні трюки.
Швунг (нім. Schwung - помах, політ) ‒ різкий ривок всім тулубом або одними ногами для збільшення маху, кача.
Шенкель (нім. Schenkel ‒ частина ноги) ‒ внутрішня частина ноги від коліна до щиколотки, звернена до коня. Натискаючи шенкелями в боки коня і одночасно діючи поводами наїзник (наїзниця) змушує її виконувати певні дії у верховій їзді.
Шибер ‒ засувка, заслінка. Металева ґратчаста перегородка в клітинах для тварин, частіше висувається вгору.
Шпагат ‒ трюк в класичній акробатики: ноги виконавця, розведені в сторони, утворюють одну пряму лінію. Виконується на підлозі, на кільцях, на дроті і ін. Буває поздовжній і поперечний.
Шпрехшталмейстер (нім., говорити, оголошувати) ‒ застаріле найменування інспектора манежу. Ведучий циркової програми, В обов'язки шпрехшталмейстера входить оголошення номерів програми, участь в клоунських репризах, керівництво уніформістами, спостереження за виконанням правил техніки безпеки, організація репетицій.
Шпрунг-канат ‒ стрибок. Танц-канат, підкидає, пружний канат.
Штамборт (нім. Stamm ‒ стовбур, bord - край) ‒ металева поперечина, яка підвішується горизонтально за краї і зміцнюється нерухомо розтяжками. До неї підвішуються снаряди і апарати циркових номерів. Також використовується для номера "акробати на штамборте".
Штейн-трапі, штейн-трапеція ‒ стояти. Повітряно-акробатичний апарат: металева поперечна перекладина, підвішена до штамберту двома тросами. А також назва номера повітряної еквілібристики, заснованого на збереженні рівноваги на трапеції в різних положеннях, на стільці, що стоїть двома ніжками на перекладині, на сходах, на кулі, в балансі на голові і т.д.
Штрабати ‒ трюкової реквізит: мотузки певної довжини, за допомогою яких здійснюється в повітряній гімнастиці ефектний трюк - "обрив".
Щ
Щогла ‒ цирковий снаряд: вертикально укріплена труба, жердина або бамбук. Застосовується як окремий снаряд, встановлений вертикально притиснутий до манежу трьома розтяжками, так і в номерах еквілібрування на вольновісящей дроті.